Чотири роки тому наше життя розділилося на «до» і «після». Чотири роки тривог, втрат, боротьби, віри. Чотири роки, коли кожен із нас став сильнішим, ніж міг уявити. Ми вистояли, ми працюємо, навчаємо і навчаємося, виховуємо, допомагаємо, донатимо та підтримуємо одне одного.
Ми не здалися тоді — і не здаємося зараз.
Ми не забудемо ні одного дня, ні однієї втрати, ні одного імені.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх Захисників і Захисниць України.
Окрема, особлива вдячність і шана нашим випускникам, які віддали найдорожче — своє життя — за свободу та незалежність нашої держави. Сьогодні їхні імена — у строю вічності. Їхній подвиг — у серці кожного з нас.
Пам’ятаємо.
Дякуємо.
Продовжуємо боротися.
Разом — до Перемоги.
Leave a Reply