Леся Українка — жінка, яка створила сама себе. Вона — не лише про страждання, а передусім про силу мислення, небезпечну свободу, гострий розум та інтелект, який не вкладається в рамки, про біль, що став зброєю. Леся Українка — геніальна українська поетеса, закохана у заборонене слово, інтелектуалка, якої боялися.
Про драму-феєрію «Лісова пісня», її незвичайний сюжет, глибокий зміст і непересічний образ головної героїні говорили на занятті з української літератури в групі І курсу ОПП “Товарознавство і логістична діяльність”.
Студенти презентували домашнє завдання: відеоролики про історію створення твору, його композицію та сюжет. Вони відкривали власне бачення і розуміння образів героїв — світу людей і міфічних персонажів, дискутували про буденне і вічне, про високу і приземлену любов, про щастя та життєвий вибір.
Образ Мавки Леся виношувала роками, адже з дитинства поринала в море українського фольклору. Для неї Мавка — символ волі й віри, відданого кохання і зради, щирості та свободи.
Кохання — це почуття, яке живе вічно, долає нещастя, біль, горе й навіть смерть. Воно таке сильне і водночас таке безсиле, коли перетинаються два світи — природи і людини.
Студенти у застосунку Padlet створювали образи персонажів такими, якими їх малювала власна уява.
І саме через ці образи вони ще раз переконалися: «Лісова пісня» — це твір про вічні цінності, які не вмирають у людському серці.