Студенти коледжу влаштували акцію “Чужої пам’яті не буває” до річниці депортації кримських татар

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2718800878398960&id=100008072224816&notif_t=feedback_reaction_generic&notif_id=1589755561314928&ref=m_notif

Є злочини проти людяності, що навіки вкарбуються в світову історію: геноцид вірменів в Османській імперії і Голодомор 1932-1933 рр. в Україні, Голокост євреїв під час Другої світової війни та, звичайно ж, насильницька сталінська депортація сотень тисяч людей. 18 травня Україна вшановує пам’ять жертв депортації кримських татар, ми згадуємо велику трагедію цілого народу, який позбавили історичної батьківщини. Адже, масові виселення – це ще один злочин тоталітарного режиму проти своїх громадян, чиє життя і майбутнє диктатор приніс у жертву амбіціям радянської імперії.

Операція з депортації розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року. Для втілення залучено 32 тисячі співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини. Впродовж двох днів їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Протягом року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч. Тисячі життів згасали у місцях переселення через епідемії, важку роботу на шахтах, заводах, будовах, лісоповалах, сільськогосподарських полях. За офіційними даними було депортовано 183 тисячі кримських татар. За наслідками депортації загинуло до 46% кримських татар. Масове повернення їх на батьківщину почалося лише наприкінці 1980-х років. Після анексії Криму Росією у 2014 році кримські татари зазнають репресій з боку окупаційної влади.

В рамках вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, студенти Ужгородського торговельно-економічного коледжу зняли відеоролик «Чужої пам’яті не буває», в якому розповіли про цей колосальний злочин радянської тоталітарної системи. Адже, 18 травня – це день великої скорботи не лише для кримськотатарського народу, але й для всіх нас. Ми повинні пам’ятати до чого призводить нелюдськість і безпринципність влади, нехтування нею людськими життями.Пам’ять – це те, що робить нас сильнішими. Пам’ять – це те, що дозволяє нам рухатись вперед, те, що робить нас тими, ким ми є. Пам’ять – це те, що застерігає нас не повторювати страшні злочини минулого. Чужої пам’яті не буває.