15 травня у ВСП “УТЕФК ДТЕУ” завітала майстриня, засновниця студії закарпатської традиційної вишивки “Косиця” Вікторія Співак, яка розповіла студентам І курсів про особливості вишитих чоловічих, жіночих та дитячих сорочок Закарпатського краю.
Майстриня презентувала вишиті строї усіх куточків нашого краю, акцентувала увагу на кольоровій гамі, особливостях техніки вишивки, крою, тканини.
Презентувала пані Вікторія сорочки-«заспульниці», які в минулому побутували у тереблеріцьких долинян. У долині річок Теребля та Ріка здавна популярними були жіночі сорочки з особливо пишно вишитими рукавами. Для бойківських вишиванок характерна “брижі” — вишита і зашита на грудях сорочка.
Найдавнішою вважається сорочка-довганя. Вона додільна з бічними пілками-вставками, довгими цільнокроєними рукавами.
Цікавим елементом була “душа” — маленька вишивка по центру сорочки, власне там, де за твердженнями мала б знаходитися душа людини! Вишивкою оздоблювали манжети, ошийник, рукави, тобто ті частини, де сорочка щільно прилягає до тіла. Бо сорочки мали не лише естетичний, а й обереговий характер, який захищає від сил зла.
Вишиванки Берегівського району, де мешкають переважно угорці — виконувалися у традиційно угорських орнаментах, де переважає рослинний орнамент.
Ознайомлення студентської молоді з особливостями закарпатських вишитих строїв, автентичним техніками, кольоровою гамою, художньою культурою — це повернення до витоку культурної спадщини, зв’язок минувшину та сучасності, дослідження свого коріння, дороговказ до історичних та етнографічних пошуків. Вишиванка — це духовне багатство, мудрість пращурів, зв’язок поколінь, традиції, які передаються із роду в рід. Це генетичний код і сакральний зміст, які вкладали наші предки у вишиті строї.
Дякуємо майстрині Вікторії Співак за подорож у минуле, за чудову розповідь та позитивний настрій!
Leave a Reply