Круглий стіл на тему: «Чорнобиль: від аварії до сьогодення»

У рамках тижня природничо-математичних дисциплін, та з нагоди 39-річчя від дня аварії на ЧАЕС, за участі здобувачів освіти перших курсів викладач Любов КАСАРДА  провела круглий стіл на тему: «Чорнобиль: від аварії до сьогодення»

  «…  І – не забути! – доки світ і люди,
Синів землі, що відвели вогонь»
                                            Б.Олійник

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. В реакторі знаходилось близько 200 тонн урану. Відбувся могутній викид радіоактивних речовин, з активної зони реактора. Йод-131, цезій-134, -137, стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та вшанування героїзму  ліквідаторів, пожежників, експлуатаційного персоналу, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

У ході проведеного заходу студенти переглянули відео «Чорнобиль. Як сталася аварія на ЧАЕС» і побачили нові факти цієї трагедії. Присутні вшанували хвилиною мовчання всіх, хто віддав своє життя, рятуючи український народ від радіаційної небезпеки.

Здобувачі освіти мали можливість відвідати  віртуально музей «Чорнобиль», який заснував колишній ліквідатор аварії на ЧАЕС Гладуш І.Д. у м. Київ. Ось деякі уривки з неї:

Саме тут студенти дізналися інші подробиці катастрофи. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, яку розширили до 30 кілометрів, деякі літні люди сюди трохи згодом знову повернулися.  Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

Пізніше студенти заслухали доповідь про хронологію подій  з 24 лютого 2022 року, коли російські окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Вони дізналися, що окупанти облаштували на території атомної електростанції командний пункт для угрупувань військ Східного ВО та КП і “перевалочну базу”, через яку проходило десятки тон снарядів. Чорнобиль також був «транзитною зоною» для відходу окупантів. За останні вісім днів через цю зону пройшли десятки тисяч одиниць російської техніки, яка зараз у Білорусії та Росії.

На ЧАЕС окупанти знищили і розграбували унікальну радіологічну лабораторію світового значення. Ця лабораторія була унікальним комплексом з потужними аналітичними можливостями й могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами. Вона виконувала стратегічні функції під час роботи з пробами радіоактивних відходів, допомагала їх аналізувати й забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку.

А 14 лютого 2025 року  рашисти  пошкодили дронами Арку над 4 енергоблоком ЧАЕС, що спричинило  пожежу і руйнування її частини. Цей об’єкт мав простояти ще 100 років, але «Шахед» влучив у західну частину арки, не зачепивши старий саркофаг, який накриває собою реактор, розташований у східній частині. Під аркою розташоване обладнання, призначене для демонтажу нестабільних конструкцій старого саркофагу. Це, зокрема, спеціальні крани для піднімання важких вантажів. Вони і прийняли на себе удар. Унікальну техніку, створену спеціально для цієї роботи, було знищено або пошкоджено. Дуже непросто було ліквідувати пожежу. Осередки тління гасили майже три тижні. Сам саркофаг був розрахований на 30 років. Він дозволив виграти час. До 2029 року ми ще можемо потерпіти, але потім однаково треба здійснювати демонтаж».

У приміщенні бібліотеки коледжу працівниками Катериною ДИЧКО і  Тетяною БЕРЧУК було організовано виставку книжок, стіннівок, приурочених катастрофі з якими усі присутні мали можливість ознайомитися.

Низький уклін та глибока вдячність героям-ліквідаторам за їхній героїзм! Вічна пам’ять тим, чиї життя передчасно обірвалися в Чорнобильському пеклі.

Чорнобильська катастрофа, що за рівнем радіаційної біди стала національною трагедією України, не має минулого часу. І хоча вибух на ЧАЕС – це не перша ядерна аварія у світі, але за масштабами трагічності найбільша, та є надія, що цей гіркий досвід нікому не доведеться переймати.